Субота, 21.07.2018, 06:53
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
освіта UA
вислови про освіту
Час
Наше опитування
Як часто Ви звертаєтеся до нашого сайту?
Всього відповідей: 101
Природа
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Час існув. сайту
відлік часу
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Відділ освіти
ЗНО
МОНУ
ЛОІППО
ПЕДРАДА
Академія інновацій
ПЕДПРЕСА
ОСВІТА
наше місто
Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
погода
новини міста
Новини в Україні

МОВЛЕННЯ ЯК СТРУКТУРА ПСИХІЧНОЇ СФЕРИ

         Мовлення – вища й остання в онтогенезі людства психічна функція, продукт другої сигнальної системи.

          Виховується в соціумі, в процесі різноманітних міжособистісних стосунків.

          Є засобом:

- міжособистісного спілкування;

- передачі та отримання знань;

- напрацювання соціальних навичок і регулювання поведінки;

- планування і супроводу діяльності.

         Представлена двома системами – усним та писемним мовленням.

         Забезпечується комбінаторною взаємодією структурних компонентів:

- звуковимови;

- фонематичними процесами;

- лексичним запасом;

- граматичною будовою;

- темпо-ритмічною організацією;

- просодичними компонентами.

         Реалізується у вигляді рецептивної (розуміння) та експресивної (особиста активна) форм.

         Функціонує у внутрішньому і зовнішньому варіанті.

         Координується психічними процесами емоційно-вольового і пізнавального спектру, просторово-часовими уявленнями і фізіологічним  станом.                           Н.О Сєдих

 

РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ  МОВЛЕННЄВИХ СТРУКТУР

 

IV рівень: об’єм мовленнєвих засобів достатній для побутового спілкування. Вади звуковимови різного діапазону, включаючи повну сформованість.  Мають місце порушення складних за звуко-складовою структурою слів, збідненість словника, ускладнення семантико-морфологічніх операцій.  Фраза малопоширена, припускаються аграматичного оформлення. Зв’язне мовлення неякісне. 

III рівень (легкий ступінь системного недорозвинення мовлення): наявні різноманітні вади вимови. Фонематичні процеси сформовані на низькому рівні, часто викривлюється складова структура. Словник кількісно обмежений і якісно неповноцінний. Фраза елементарна, часто граматична. Зв’язне мовлення не розвинуте.

II рівень (середній ступінь системного недорозвинення мовлення): мовлення в цілому незрозуміле для оточуючих. Має місце як спотворення вимови, так і різноманітні заміни, в т.ч. на спотворені фонемні еквіваленти. Значно страждає складова структура та звуконаповнюваність слів. Словниковий запас обмежений побутовою тематикою, мало диференційований. Фраза часто односкладова, граматичні зв’язки  простежуються важко. Зв’язне мовлення не сформоване.

I рівень (важкий ступінь системного недорозвинення мовлення): мовленнєві засоби спілкування вкрай обмежені, ситуативне. В активі невелика кількість нечітко вимовляємих побутових слів, звуконаслідування, звукокомплекси. Значення «слів» не мають чіткого розрізнення, «слова» можуть носити значення речення. Граматичні операції недоступні. Користуються паравербальними засобами комунікації.

 (важкий ступінь системного недорозвинення мовлення): доступні вербальні прояви у вигляді кількісно обмежених фонетично дифузних вигуків, вокалізацій, складів. Семантична диференціація словника мінімальна - до 10-12 «слів» з різною інформативною наповнюваністю.

                Мовленнєва недостатність ускладнює комунікації і знижує освітні можливості, а  тому обов’язково потребує корекції.

     Н. Сєдих