Середа, 25.04.2018, 11:32
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
освіта UA
вислови про освіту
Час
Наше опитування
Чи допомагає Вам наш сайт у роботі?
Всього відповідей: 26
Природа
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Час існув. сайту
відлік часу
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Відділ освіти
ЗНО
МОНУ
ЛОІППО
ПЕДРАДА
Академія інновацій
ПЕДПРЕСА
ОСВІТА
наше місто
Календар
«  Квітень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
погода
новини міста
Новини в Україні

Картинки по запросу атестація педагогічних працівниківАтестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічні звання


Перелік нормативно-правових актів з питань атестації педагогічних працівників:

1. Закон України "Про освіту" від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ (зі змінами та доповненнями (Ст. 54)

2. Закон України "Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 року № 651-ХІV (зі змінами та доповненнями) (ст. 32)

3. Постанова КМУ "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" від 14 червня 2000 р. № 963

4. Постанова КМУ "Про оплату праці працівників на основі єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30 серпня 2002 р. № 1298 (зі змінами та доповненнями)

5. Наказ МОН України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти"від 15 квітня 1993 р. № 102 (зі змінами та доповненнями)

6. Наказ МОН № 665 "Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів"

7. Типове положення про атестацію педагогічних працівників (2013) Зміни внесено відповідно до наказу МОН від 08.08.2013 року № 1135

8.Наказ МОН України від 27.05.2014 № 648 «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України»

Атестація педагогічних працівників проводиться відповідно до Закону України "Про освіту" (стаття 54) з метою активізації їх творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.

Атестація ґрунтується на принципах демократизму, загальності, всебічності, систематичності, колегіальності, доступності та гласності, безперервної освіти і самовдосконалення, морального і матеріального заохочення. Умовою атестації педагогічного працівника є наявність фахової освіти та володіння ним державною мовою в обсязі, необхідному для виконання його професійних обов'язків, згідно з Конституцією України (ст.10) та із Законом "Про мови в Українській РСР".

Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації педагогічної майстерності, результатів їхньої педагогічної діяльності шляхом проведення контрольних робіт, "зрізів знань учнів", тестування; відвідування уроків, позакласних заходів; здійснення аналізу освітнього процесу в загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах з урахуванням думки батьків, учнів та вихованців.

Атестації на відповідність посаді з установленням однієї з кваліфікаційних категорій підлягають педагогічні працівники з вищою освітою: вчителі та викладачі всіх спеціальностей, вчителі-дефектологи, вихователі, вихователі-методисти, логопеди, завідуючі логопедичними пунктами, методисти, музичні, художні керівники, інструктори з фізичної культури, праці, слухових кабінетів, концертмейстери, педагоги-організатори, соціальні педагоги, практичні психологи дошкільних, загальноосвітніх, професійних, позашкільних навчальних закладів, інтернатів при школах, шкіл-інтернатів різних типів, загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації та інші працівники освіти. (Атестації не підлягають педагогічні працівники, які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи до З років; перебувають на довготривалому лікуванні. Педагогічні працівники, які мають необхідний стаж безпосередньої педагогічної роботи й раніше проходили атестацію та прийняті на роботу в поточному навчальному році, а також ті, хто навчається у вищому навчальному закладі, атестуються за їхнім бажанням).

Атестація педагогічних працівників поділяється на чергову та позачергову.

Чергова атестація проводиться один раз на п'ять років згідно з графіком, складеним безпосередньо в навчальному закладі.

Педагогічним працівникам, які пройшли чергову атестацію, визначається відповідність (відповідність заумови, невідповідність) посаді, яку займають. Встановлюється або підтверджується (не підтверджується) одна з кваліфікаційних категорій, визначається посадовий оклад (ставка заробітної плати), а також може бути присвоєне, підтверджене (не підтверджене) педагогічне звання.

Якщо педагогічні працівники з поважних або незалежних від них причин не можуть пройти чергову атестацію, то за погодженням з атестаційною комісією вищого рівня термін дії попереднього рішення атестаційної комісії при навчальному закладі може бути продовженим на один рік.

Педагогічним працівникам, які відмовилися від чергової атестації, встановлюється кваліфікаційна категорія, на ступінь нижча від тієї, яку вони мали за наслідками попередньої атестації (кваліфікаційна категорія "спеціаліст" у даному разі залишається без змін); працівникам, для яких не передбачені кваліфікаційні категорії, визначається оплата праці за нижчим посадовим окладом (ставкою заробітної плати); для працівників з педагогічним званням припиняється чинність відповідного звання. Не допускається відмова від атестації педагогічних працівників, щодо яких постало питання про їхню невідповідність займаній посаді.

Позачергова атестація проводиться не раніше як через рік від дня видання керівником навчального закладу, органом державного управління освітою відповідного наказу за підсумками атестації, після попередньої атестації для осіб, які:

¾ виявили бажання підвищити раніше встановлену їм кваліфікаційну категорію (для працівників, яким не передбачені кваліфікаційні категорії, - підвищити посадовий оклад (ставку заробітної плати);

¾ порушили питання про присвоєння педагогічного звання;

¾ знизили в між-атестаційний період рівень своєї професійної діяльності (за наявністю аргументованого подання керівника або ради навчального закладу).

За наслідками атестації встановлюються такі кваліфікаційні категорії:

¾ "спеціаліст", "спеціаліст II категорії", "спеціаліст І категорії", "спеціаліст вищої категорії";

присвоюються педагогічні звання:

¾ "старший учитель", "старший викладач", "старший викладач допризовної підготовки", "майстер виробничого навчання II категорії", "майстер виробничого навчання І категорії", "вчитель-методист", "викладач-методист", "викладач допризовної підготовки", "вихователь-методист", "старший вожатий-методист".

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст" підтверджується педагогічним працівникам, які професійно компетентні, забезпечують нормативні рівні і стандарти навчання і виховання.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст II категорії" встановлюється педагогічним працівникам, які виявили достатній рівень професіоналізму, використовують сучасні форми і методи навчання та виховання, досягли вагомих результатів у педагогічній діяльності.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи - не менше 3 років.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст І категорії" встановлюється педагогічним працівникам, які виявили ґрунтовний рівень професіоналізму, добре володіють ефективними формами і методами педагогічної діяльності, досягли значних результатів у вирішенні навчально-виховних завдань.

Стаж безпосередньо педагогічної роботи – не менше 5 років.

Кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії" встановлюється педагогічним працівникам, які виявили високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіють ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу, забезпечують високу результативність, якість праці.

Стаж безпосередньої педагогічної роботи — не менше 8 років. Як виняток цей стаж може бути скорочений до 5 років. Для педагогічних працівників з вченими званнями та науковими ступенями враховується стаж їхньої безпосередньої педагогічної роботи у вищому навчальному закладі.

Педагогічне звання "старший учитель" може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії"" або "спеціаліст І категорії"", а за наявністю освіти в обсязі вищого навчального закладу І - II рівня акредитації та іншого навчального закладу еквівалентного рівня – стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше 8 років та найвищий відповідний посадовий оклад (ставка заробітної плати).

Зазначені педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам, які досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують прогресивний педагогічний досвід, беруть активну участь у становленні молодих педагогів, постійно працюють над своїм фаховим самовдосконаленням.

Педагогічні звання "вчитель-методист", "викладач-методист" присвоюються педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії"", відповідають вимогам для присвоєння звань "старший учитель", "старший викладач", а також запроваджують у навчально-виховний процес найбільш ефективні форми і методи роботи, узагальнюють передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у розробленні шкільного компонента змісту освіти, діяльності професійних педагогічних об'єднань, асоціацій, надають практичну допомогу педагогічним працівникам інших навчальних закладів в освоєнні досвіду провідних педагогів і мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами відповідного рівня.

При визначенні посадового окладу (ставки заробітної плати) має враховуватись професійна компетентність, стаж та якість педагогічної роботи.

При встановленні кожної із зазначених кваліфікаційних категорій або посадового окладу (ставки заробітної плати), присвоєнні педагогічних звань враховуються державні нагороди, рівень моральних якостей та загальної культури педагогічного працівника, володіння державною мовою відповідно до Закону "Про мови в Українській РСР"

Атестація педагогічних працівників проводиться атестаційними комісіями, що створюються при:

¾ навчальних закладах, незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності;

¾ місцевих органах державного управління освітою, Міністерстві освіти Республіки Крим, міністерствах і відомствах України, що мають навчальні заклади.

Атестаційні комісії створюються щороку до 20 вересня і наділяються повноваженнями на весь навчальний рік.

Атестаційна комісія створюється у складі: голови (керівника навчального закладу, органу управління освітою), його заступника, секретаря, членів комісії (заступника керівника навчального закладу, представника органу управління освітою, методичної служби, члена профспілкового комітету навчального закладу або члена виробничого профспілкового органу відповідного рівня в районній, міській або обласній атестаційних комісіях, фахових асоціаціях, голів методичних об'єднань, найбільш кваліфікованих і авторитетних педагогів, членів органів громадського самоврядування в системі освіти).

Атестаційна комісія узагальнює результати вивчення професійної діяльності, підвищення фахової компетентності та загальної культури педагогічного працівника, який атестується, забезпечує об'єктивність експертних оцінок, дотримання основних принципів атестації педагогічних працівників.

Атестаційна комісія при навчальному закладі:

¾ атестує і приймає рішення про відповідність (відповідність за умови, невідповідність) педагогічного працівника займаній посаді, встановлює, підтверджує (не підтверджує) одну із кваліфікаційних категорій." "спеціаліст", "спеціаліст II категорії", "спеціаліст І категорії", визначає відповідний посадовий оклад (ставку заробітної плати);

¾ приймає рішення і порушує клопотання перед атестаційною комісією при районному (міському) органі державного управління освітою, а для педагогічних працівників професійних навчальних закладів, коледжів, вищих навчальних закладів І-П рівня акредитації, освітніх установ підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів — перед атестаційною комісією при відповідних вищих органах державного управління освітою, що мають зазначені навчальні заклади, про встановлення, підтвердження (не підтвердження) педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії", присвоєння, підтвердження (не підтвердження) педагогічного звання, а також відповідне моральне і матеріальне заохочення (нагородження грамотою, відзначення премією тощо).

Документом передбачені функції атестаційних комісій при районному (міському) органі державного управління освітою, Міністерстві освіти Республіки Крим, управліннях освіти обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій, а також ряд інших положень, пов'язаних з атестацією педагогічних працівників.

Методичні рекомендації щодо організації атестації  педагогічних кадрів у навчальних закладах

Атестація педагогічних працівників здійснюється за Типовим  положенням про атестацію педагогічних працівників  (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2011 № 1473 та змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013  № 1135).  

Сучасний навчальний заклад являє собою складний механізм, який об'єднує багато напрямків діяльності:

  • навчальний процес;
  • виховний процес;
  • методичну роботу (науково-методичну роботу);
  • експериментальну (інноваційну) діяльність:
  • психологічне забезпечення;
  • допоміжний напрямок (забезпечення навчально-виховного процесунеобхідними умовами діяльності).

Реалізація усіх напрямків діяльності освітніх закладів здійснюється педагогічними працівниками. Чим вище науково-теоретичний і загальнокультурний рівень педагогічного працівника, його професійна майстерність, тим ефективнішим стає навчально-виховний процес та результативність діяльності освітнього закладу. Виходячи з цього, особливого значення набуває послідовна робота адміністрації закладу освіти з педагогічними кадрами до якої входить і атестація педагогічних працівників. Керівник навчального закладу та його заступники є організаторами і керівниками атестаційного процесу. Їхнім обов'язком перш за все є створення у закладі системи атестаційної роботи.

Атестація педагогічних працівників може виконати покладену на неї функцію лише за умови включення її з одного боку в систему управлінської діяльності, а з іншого боку в систему методичної роботи, спрямованої на забезпечення розвитку творчої ініціативи, підвищення рівня професійної майстерності та якості педагогічної праці.

 У ході підготовки та проведення атестації педагогічних працівників доцільно дотримуватися наступних положень:

-  підготовка, проведення атестації, а також її результати повинні бути спрямовані на утвердження високої ролі педагога, на підвищення його авторитету в колективі освітнього закладу, серед вихованців та їх батьків.

- усі нормативні документи, інформація про атестацію, її форми, види, кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників, зразки атестаційної документації мають бути доступними для педагогів, що атестуються, з порядком та терміном проведення атестаційної експертизи педагога слід ознайомити заздалегідь.

-  робота атестаційних комісій повинна бути спрямована на виявлення успіхів та проблем у педагогічній діяльності, спрямованих на реалізацію педагогом цілей освіти на сучасному етапі.

- атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів та  викладачів усіх спеціальностей, які мають вищу  педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста  або  магістра відповідно до п. 4.1.  Типового положення про атестацію педагогічних працівників закладів освіти.

Робота з кадрами — один із напрямів діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу. І саме заступник директора має підтримувати прагнення педагогів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізувати на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкрити фахові здібності. 

 Конкретні, чіткі обов'язки заступника директора, виконання яких спрямовані на реалізацію завдань атестаційного періоду в загальноосвітньому навчальному закладі, мають бути визначені у посадовій інструкції заступника директора.

Зокрема, такі обов'язки як: 

  • вивчення та оцінка рівня кваліфікації, результатів педагогічної діяльності педагогів, які  атестуються; 
  • створення оптимальних умов для активізації творчої діяльності педагогів; 
  • виявлення, вивчення, узагальнення, поширення найкращого досвіду роботи педагогів; 
  • моніторинг професійного зростання педагогів, які атестуються; 
  • розроблення заходів щодо підвищення професійної майстерності педагогічних працівників закладу; 
  • ведення документації, передбаченої нормативно-правовими актами;
  • оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо);
  • проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів; 
  • внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних працівників, проведення позачергової атестації (за потреби) ; 
  • внесення питань атестації педагогів у план методичної роботи.  

Проведення атестації передбачає ведення цілої низки документів, оформлення яких, як правило, покладається на заступника директора. Зокрема, у методичному кабінеті ЗНЗ має бути впорядковано такі матеріали щодо атестації педагогічних працівників: 

  • законодавчі і нормативні документи з питань атестації; 
  •  перспективний план курсової перепідготовки; 
  • перспективний план атестації; 
  • графік проведення атестації; 
  • пам'ятки, порадники для педагогів; 
  • матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;
  •  аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей; 
  • аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів   (методична картка педагога або "Освітній маршрут педагога") (додаток 1, 2), результати психолого–педагогічного дослідження); 
  • портфоліо педагога (додаток 3). 

                 Оскільки кваліфікаційні категорії присвоюються педагогічним працівникам діяльність яких характеризується використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі, педагоги, що атестуються подають до атестаційних комісій мультимедійну презентацію системи роботи або педагогічного досвіду (додаток 4 ).

Аналіз існуючої практики показує, що вплив атестації на рівень навчально-виховного процесу в закладі освіти може бути як позитивний, так і негативний. Позитивний - можливий за умови суворого дотримання усіх нормативних вимог до організації та проведення атестації. Він сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, покращенню його загальних результатів. Негативний - можливий за умови неякісної організації та формального проведення атестації, що призводить до конфліктів у педагогічному колективі і, як наслідок цього, відволікає педагогічний колектив від безпосередньої роботи. Цей вплив відповідно ускладнює, гальмує і знижує рівень навчально-виховного процесу.

Внаслідок вище зазначеного виникає необхідність системного підходу до атестації педагогічних працівників, який складається з планування атестаційної роботи, суворого дотримання етапів проведення атестації, виконання нормативного режиму під час організації і проведення атестації, відпрацювання загальних вимог до педагогічного працівника, які дозволяють об'єктивно оцінювати кожного, хто атестується.

Атестацію слід розглядати як постійний неперервний процес, тому що із завершенням одного атестаційного періоду розпочинається наступний. Проте кожний такий атестаційний період містить кілька етапів, які повторюються з року в рік, а саме: 

  • підготовчий - теоретичні кваліфікаційні випробування (заліки, співбесіди, захист власного творчого звіту) в рамках проходження курсової перепідготовки; 
  • практичний - перевірка та оцінювання практичних професійних умінь педагога (результативність праці в навчально-виховному процесі).

З цією метою члени комісії відвідують заняття, проводять анкетування батьків вихованців, колег та адміністрації освітнього закладу. Використання психолого-педагогічних методик дає змогу об'єктивно визначити реальний кваліфікаційний рівень педагога, його творчий потенціал.

  • підсумковий – встановлення відповідної кваліфікаційної категорії.

 На початку навчального року заступнику директора варто зосередити увагу на питаннях, які дадуть змогу уникнути непорозумінь та конфліктів у процесі проведення атестації педагогів у загальноосвітньому  навчальному закладі. Зокрема, необхідно: 

  • перевірити своєчасність проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами, які атестуються, наявність посвідчень курсової перепідготовки; 
  • подати інформацію керівнику закладу про внесення змін до перспективного плану атестації педагогів для підготовки наказу (за потребою); 
  • перевірити точність визначення стажу безпосередньої педагогічної роботи педагогів, які атестуються;
  • ознайомити колектив з нормативними документами, що регламентують процес атестації педагогічних працівників.

Заступнику директора варто пам'ятати, що: 

  • вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів проводиться членами атестаційної комісії, експертних груп і працівниками управління освіти та методичного центру; 
  • портфоліо заповнюється педагогом поетапно, відповідно до кваліфікаційного рівня;
  • педагогічний працівник, який протягом атестаційного періоду взяв участь у конкурсі професійної майстерності (описав досвід власної роботи, презентував методику роботи) і посів перше місце має право не проводити відкриті заходи під час атестації.

Адміністрація закладу, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові: 

  • професійна компетентність; 
  • результативність роботи (рівень компетентності дітей); 
  • особистісні якості. 

 Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірний аналіз діяльності кожного педагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освітнього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань. 

Заступник директора повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, узагальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів. 

 Заступник директора слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Тому на кожного педагогічного працівника загальноосвітнього закладу необхідно заповнити методичну та діагностичну карту педагога. Такі робочі матеріали допоможуть дати обґрунтовану вичерпну характеристику діяльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об'єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уникнути формалізму під час підбиття підсумків вивчення діяльності вихователів.  Структурування отриманої інформації спрощує аналітичну роботу в межах кадрового менеджменту, зокрема з питань атестації. 

Після завершення атестаційного періоду керівник ЗНЗ і заступник директора з НВР аналізують і узагальнюють результати атестації  та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників навчального закладу.

Керівникам навчальних закладів та членам атестаційних комісій важливо не припуститися помилок під час оформлення документації з атестації, зокрема характеристики діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період та атестац